Home
Останні записи Друзі Архів Дані користувача Теги To-Do List

Реклама

Налаштувати
 
 
 
 
 
 
Сьогодні просто випадково почула гул барабанів, труби та ще якихось музичних інструментів, а потім вже з наближенням побачила, що це йде близько сотні помічників Святого Миколая. Центральною частиною міста був Пам-Парад «Я ДОПОМАГАЮ МИКОЛАЮ».

Так гарно все виглядало. Одразу пригадала час, коли сама була помічником.
Але цього року мало їх.

Фото:



 
 
 
 
 
 
Ось щойно подивилась художній фільм українського виробництва. Молодіжна мелодрама присвячена Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом. Відзнято режисером Любомиром Кобильчуком.
Сьогодні ж відбулась телепрем'єра.

За сюжетом, продавець автомобілів Макс, на власному досвіді переконався, що розваги і бездумний ризик не обходяться без наслідків. Лєра, телеведуча, зрозуміла, що відповідальність за свою любов не можна перекласти на іншого. Бармен нічного клубу усвідомив, що ВІЛ/СНІД цілком може зачепити його особисто ...

Персонажам фільму «Обійми мене» вдалося зрозуміти ці істини завдяки подіям драматичного сюжету стрічки. Чиясь помилка обійшлася без наслідків, а комусь - назавжди змінила життя.

А «Обійми мене» все просто. Важко, напевно, знати що маєш ВІЛ і не відчувати підтримку від коханих, рідних, які можливо таке й зробили.., важко обійняти...

 
 
 
 
 
 
Місто відроджується. Нарешті Львів починає оживати після такого полохання. Те, що було на початку тижня і що спостерігається вже сьогодні, то небо і земля. Понеділок мені нагадував кадри з якогось фільму, де людей не було, а як зустрічались, то ховались під масками білими і чорними ))) Ще ходили на одинці і при найменшому кашлі відвертались і так приліпали до скла маршрутки і відшуковували щось у небі, що мені аж сміх навертався.

Тепер вулиці поповнились людьми, вони повилазили зі своїх нірок. Навіть затори утворювались, а це погодьтесь вагомий доказ того, що люди починають трохи вже по-іншому сприймати інформацію))) 
 
 
 
 
 
 
I've now got the new LiveJournal Messenger. My Windows Live ID is irus6ka@livejournal.com. Sign up now and we can chat!
 
 
 
 
 
 
Чи хтось знає, коли буде вірус кохання блукати?  
 
 
 
 
 
 
Твоє ім'я, яким тебе назвала мати, 
Твоє ім'я, його промовити, ковтати
Гіркому горлу, наче медвану отруту;
Твоє ім'я ніде я не забуду;
Твоє ім'я, із ним встаю, із ним лягаю;
Твоє ім'я завжди читаю
На сторінках моєї вічної біди;
Твоє ім'я прозоре, ніби крапелька води;
Твоє ім'я, з ним воскресаю я і гину,

Твоє ім'я, немов гарненька і замурзана дитина.
Твоє ім'я, яке мій рот спотворить;
Твоє ім'я, моє одвічне горе;
Твоє ім'я, мій талісман, мій вирок;
Твоє ім'я, мій суд і моя віра;
Твоє ім'я, мені співає на площах жебрак:
Твоє ім'я, забруднене плітками, 
Твоє ім'я, хтось вимовить без хвилювання,
Твоє ім'я - це невідоме у рівнянні;
Хто ти, печаль моя,
Адже тобі при хрещенні ім'я
Записане у чорній книзі диявола і
                   у священій книзі Бога;
Твоє ім'я, ніколи я не розлучуся вимовляти,
Твоє ім'я, єдине чого тобі у мене не забрати;
Твоє ім'я, де кожна літера, то цвях у мою руку хресну.
Твоє ім'я, єдине, що згадаю як воскресну.

                                                                                       Маргарет Юрсенар 
                                                                                       1939 р.

 
 
 
 
 
 
Ой, люди так чудово провела час у суботу на антикризовому маскарадному-карнавалі))) Чого ж там тільки не було! І танці, які хоч, і вогняне та бульбашкове шоу, гімнастка зі стрічкою, і співи якихось невідомих мені співачок))), і танцювальні постановки, добре, що з останнього я добре знала хто це був. Танцював мій ще шкільний приятель))) тепер студентський. А-а-а, були ще набувні кульки такі маленькі... г-г-г... мені вони сподобались, а ті вар'яти їх полопали :(. І ще був смачнющий тортик у формі серця. М-м-м... ням-ням.  То треба дуже багато всього писати, а мені не хочеться, краще дивитись:)))

 












 
 
 
 
 
 
Серед моїх юзерпик немає такої, яка б зараз показала теперішній стан. Ну-у-у, хіба що ця із сигаркою. Немає в мене і чорних, і зі слізьми. Вчора пішло з мого життя те, що п'ять довгих років перебувало поруч, хіба недосягало у тих місцях - де цього зробити було неможливо. Мені страшенно сумно. "Вбивця" - Татеуш Солтис. Це він таке зробив. А ще у нього були спільники. І очевидно було багато.


Я не можу повірити в те, що більше ніколи не почую того чудового баритону, який завжди говорив: "Ра-а-а-ді-і-о-о-о Ма-а-А-а-а-Н-н-н", і тих класних програшів. Не віриться, що польські пісеньки не гратимуть так часто, а то й взагалі не гратимуть з цієї частоти.


Коли сьогодні ввімкнула свої улюблені 91,1 FM не повірила своїм вухам і швидко побігла у ванну за ватними патичками.., але і ті не допомогли... я чула жахливий голос двох чоловікожінок з і ще щахливішого дуету з назвою "НеАнгели". Фу-у-у-у! І це мене зараз прикувало до крісла.

"На хвилі 91,1 FM (колись "РадіоМан") відтепер приблизно раз на годину звучатимуть російські пісні. "Ми не можемо легковажити дослідженнями, не можемо легковажити українськими виконавцями, які співають російською мовою, але не частіше як раз на годину. Будуть також звучати виконавці з Росії", - Тадеуш Солтис."  http://www.zaxid.net/newsua/2009/2/5/154721/ 


Курча-а-а! Бо вже не знаю, що сказати!!! Було одне СУПЕРОВЕ РадіоМАН і його вже нема. Не знаю чи зможу змиритись з цим. У телефоні, плеєрі, музичному центрі всюди було налаштовано 91,1, а тепер, що мені доведеться чути??? Навіщо стільки тієї російської попси? На кожній радіохвилі її аж забагато!!!


To юж є конец,
нема юж ніц,
Єстеме вольні,
можеме ійць.
                      

Як співалось в одній із пісень мого улюбленого РадіоМАН
 
 
 
 
 
 
Бій під Крутами.  29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню. А сьогодні Президент Віктор Ющенко підтримує ідею перенесення дати святкування Дня захисника Вітчизни з 23 лютого на 29 січня – в День вшанування пам’яті героїв Крут.  

У Львові також  вшанували пам'ять студентів ліцеїсти Львівського державного ліцею імені Героїв Крут


 
 
 
 
 
 
Х-х-х.., люди кажуть: "не минуло й року як ти й..."))) ... А в моєму випадку цей рік минув))). Думаю цього року буде все по-іншому. Мала це написати ще на його початку, але через один філософський екзамен і купу зимових свєт роболю лиш сьогодні. У день, коли мені зробили невеличку консультацію. А тут набагато все простіше, ніж я собі уявляла...))) Тепер заходитиму сюди і писатиму свої небеликодумкоуявлення. 

Говорять, що "лише жінці не соромно визнати найближчим другом свій... щоденник." Смішно,
чи не так? Це тепер мій
перший щоденник у віртуальному просторі. Буду щось тут писати, бо голова не витримує всіх думок :)

Ось так.

Реклама

Налаштувати